- однорідність
- -ності, ж.Властивість за знач. однорідний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
однорідність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
однорівневість — вості, ж. Стан за знач. однорівневий … Український тлумачний словник
гомогенність — ності, ж., книжн. Абстр. ім. до гомогенний. •• Політи/чна гомоге/нність однорідність структури, сутнісного змісту та генетичної природи політичного явища, процесу … Український тлумачний словник
гомогенність фітоценозу — Флористична та структурна однорідність фітоценозу … СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ
речовинність — ності, ж., фіз. Абстр. ім. до речовинний. •• Катего/рія речови/нності лінгв. група іменників, що означають однорідну за своїм складом речовину … Український тлумачний словник
горизонт — у, ч. 1) Частина земної поверхні, яку можна бачити на відкритій місцевості; видноколо. || Те саме, що Лі/нія горизо/нту. || Частина неба, яка ніби схиляється до землі; небосхил. •• Лі/нія горизо/нту межа (лінія), яка ніби відділяє небо від землі … Український тлумачний словник
кристали — кристаллы crystals Kristalle тверді тіла у природній формі багатогранників, кожний з яких зумовлений певним періодичним порядком розташування молекул, атомів або йонів у просторі. Поверхня кристалу обмежена площинами гранями, лінії перетину яких… … Гірничий енциклопедичний словник
твердий — а/, е/. 1) Здатний зберігати у сталих умовах свою форму і розмір на відміну від рідкого та газоподібного; прот. рідкий, газоподібний. •• Тверде/ ті/ло агрегатний стан речовини, що характеризується збереженням форми і об єму, а також можливість… … Український тлумачний словник
земна кора — земная кора earth crust, earth shell *Erdkruste зовнішня тверда оболонка Землі, верхня частина літосфери. Від мантії Землі відокремлена Мохоровичича поверхнею. В основі сучасних уявлень про структуру З.к. лежать геофіз. дані про швидкість… … Гірничий енциклопедичний словник
ідеальний — а, е. 1) Який існує в свідомості, уяві; абстрактний, уявний; прот. дійсний. Ідеальний світ. || у знач. ім. ідеа/льне, ного, с. 2) Який відповідає поняттю про ідеал (у 2 знач.): вимріяний, неземний. Ідеальне кохання. 3) Досконалий, відмінний,… … Український тлумачний словник